Школа бере свій початок з 1914 року, коли відповідно до десятирічної програми розвитку освітньої мережі Сумського повіту, затвердженої в 1907 р., було прийнято рішення про збільшення кількості навчальних закладів. В результаті чого восени 1914 року в с.В-Піщане, що до 1967 року мало назву Парне,введено в дію Парнянську земську школу, про що промовисто свідчить надпис на фасаді будівлі.Заклад було збудовано за типовим проектом: цегляна одноповерхова будівля з металевим дахом , в якій розміщувалися дві класні кімнати та просторий коридор, канцелярія, приміщенням для сторожа й двокімнатна квартира для вчителя. Це була початкова школа з чотирирічним терміном навчання та організацією спарених класів по 20 учнів:перший клас навчався з третім,другий - з четвертим . Заняття проводили два вчителі.До обов’язкових предметів належали Закон Божий, арифметика, російська та церковнослов’янська мови .

     У 1949 році школа стала семирічною і мала назву Парнянська семирічна школа Сумського району. Кількість учнів зросла,збільшився і вчительський колектив. З 1967 року заклад перейменовано у В- Піщанську восьмирічну школу Сумського району, а в 1981 році - переведено у підпорядкування відділу освіти Ковпаківського району міста Суми.З реорганізацією районних відділів освіти в місті школа перейшла в підпорядкування управління освіти і науки Сумської міської ради. Приміщення закладу функціонує і до сьогодні.Школа розрахована на 90 учнів.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Яндекс.Метрика
Яндекс.Метрика

Наш прапор

прапор школи

Емблема школи

Наш гімн

Слова: Вакула О.Ф.

Є  В-Піщане на Сумщині рідній.

Школа невеличка посеред села.

Завітай до неї ти, подружися з дітьми,

Бо найкращі дні для нас – це шкільна пора

Ми гризем граніт науки, біологію вчимо,

Ну а точні всі науки гарно знаємо давно (2)

 

Любим рідну школу і усе навколо

Разом доглядаємо – дорослі і малі,

Не ламай стебельце, просить моє серце,

Краще нам в роботі, друже, ти допоможи.

І тоді нам усміхнуться  квіти радо з квітника,

І найкращі дні почнуться – веселися дітвора (2)

 

І хоч космонавти з нас не виростали,

До зірок далеких ми не летимо.

Та все ж головне те, щоб людьми ми стали,

Істину цю кожен знає з нас давним-давно.

Вчителі нам допоможуть перешкоди всі здолать

І тоді, ми запевняєм, буде все у нас гаразд. (2).